У практиці педіатра-неонатолога жовтяниця посідає одне з провідних місць. За статистикою, від 25 до 50% доношених та від 70 до 90% недоношених новонароджених дітей переносять жовтяницю у перший місяць життя. Близько 4-8% посідає жовтяницю грудного вигодовування.
Жовтяниця грудного вигодовування (прегнанова жовтяниця, жовтяниця грудного молока, метаболічна кон'югаційна жовтяниця) – різновид фізіологічної жовтяниці у дітей, які знаходяться на виключно грудному вигодовуванні.
Причини виникнення цієї жовтяниці достовірно невідомі, однак у патогенезі виділяють дві ключові ланки: підвищена кількість прегнандіолу в крові (і, як наслідок, у молоці) деяких жінок у післяпологовому періоді та знижена кон'югація білірубіну через функціональну незрілість печінки дитини.
Прегнандіол, що надходить в організм малюка, пригнічує фермент глюкуроніл-трансферазу, що сприяє зв'язуванню білірубіну з глюкуроновою кислотою. На тлі власної зниженої здатності печінки до кон'югації виникає зайве накопичення білірубіну та тривала жовтяниця. У ряді досліджень було доведено, що у дітей, які перебувають на змішаному або повністю штучному вигодовуванні, фізіологічна жовтяниця менш тривала і, як правило, рідко виходить за рамки фізіологічних термінів.
Жовтяниця грудного вигодовування виникає в кінці першого тижня життя (тому її так само називають «пізнім») і утримується протягом 3-6 тижнів, іноді довше. Вона є продовженням фізіологічної жовтяниці. Шкірні покриви пофарбовані від легкого субіктеричного до іктеричного вираженого кольору. При цьому загальний стан дитини не порушений, він активно смокче груди, достатньо набирає у вазі, немає змін кольору калу та сечі. При біохімічному обстеженні рівень білірубіну варіює від незначно підвищеного до значної гіпербілірубінемії. Важливим неонатологічним завданням у цьому випадку є диференціювати жовтяницю грудного вигодовування від патологічних жовтяниць. Цьому допомагає правильно зібраний анамнез, супутні фактори та ретельний огляд.
Одним з різновидів жовтяниці грудного вигодовування є жовтяниця немовлят, що вигодовуються грудьми, але не отримують достатнього харчування (так звана «жовтяниця грудного не-годування»). В цьому випадку немає впливу прегнандіолу на кон'югацію білірубіну, але через недостатнє надходження поживних речовин та калорій посилюється зворотне всмоктування білірубіну з кишечника, що сприяє його підвищенню в крові. Основним діагностичним критерієм цієї жовтяниці є відставання в наборі ваги та занепокоєння дитини через почуття голоду. Така гіпербілірубінемія вважається патологічною та вимагає обов'язкової корекції вигодовування та інших лікувальних процедур.
Педіатри-неонатологи відзначають, що при підозрі на жовтяницю грудного вигодовування основним діагностичним тестом є скасування годування груддю на 24-48 годин. Якщо при цьому жовтяниця зменшується, можна говорити про прегнанову жовтяницю.
Жовтяниця грудного вигодовування відноситься до фізіологічних станів, при невисоких цифрах білірубіну не потребує лікування, лише спостереження. Одним із варіантів лікування є зняття грудного вигодовування на 48-72 години. За цей час рівень білірубіну значно знижується та після відновлення лактації піднімається, як правило, незначно.
Прогноз при гіпербілірубінемії грудного вигодовування здебільшого сприятливий. Вона не призводить до ядерної жовтяниці навіть за значного підвищення білірубіну. У поодиноких ситуаціях (за наявності поєднаної патології) потрібне проведення фототерапії.
Важливим завданням для педіатра-неонатолога є розпізнати жовтяницю грудного молока та диференціювати її від інших патологічних жовтяниць. Дивіться наше відео на каналі, де педіатр та засновниця центру, Наталія Чернега, розповідає ще більше про жовтяницю!
Ваш дитячий лікар