Логопед та логопед-дефектолог: у чому різниця?

Ваша дитина плутає звуки, пропускає склади чи уникає спілкування? А може, їй важко висловлювати свої думки словами або розуміти складніші речення? Такі труднощі зустрічаються частіше, ніж здається. У подібних ситуаціях батьки звертаються до логопеда. Але нерідко виникає питання: а хто такий логопед-дефектолог і чим він відрізняється від «звичайного» логопеда? Давайте розберемося простими словами.

Мовленнєві порушення у дітей можуть мати різні причини. Умовно їх можна поділити на дві групи.

Перша група – діти, які мають труднощі лише з мовленням, але розвиваються психічно у межах норми.

Наприклад:

🔹 нечітка вимова окремих звуків чи складів;

🔹 обмежений словниковий запас;

🔹 складність у розумінні довгих і складних речень.

Друга група – діти, у яких мовленнєві порушення поєднуються з особливостями психічного розвитку.

У них можуть бути:

🔹 затримка розвитку пам’яті, уваги, мислення;

🔹 повільніше формування навичок, ніж в однолітків;

🔹 специфічні особливості пізнання.

У таких випадках логопед працює разом із командою інших фахівців: нейропсихологом, ерготерапевтом, АВА-терапевтом.

Логопед і логопед-дефектолог: що варто знати?

Часто ці терміни плутають, але між ними є різниця. Логопед зосереджується на розвитку та вдосконаленні мовленнєвих навичок. Логопед-дефектолог працює ширше: він займається і вимовою, і діагностикою складніших мовленнєвих та комунікативних порушень, а також проблем із ковтанням.

Що входить у роботу логопеда-дефектолога?

- корекція порушень артикуляції (нечітка вимова звуків і слів);

- допомога при заїканні;

- робота з мовними розладами (труднощі з розумінням або використанням мови);

- розвиток соціальної комунікації (вміння підтримати розмову, розуміти емоції інших);

- допомога при когнітивно-комунікативних труднощах;

- робота з порушеннями ковтання.

Приклади поширених труднощів з якими працює логопед:

— Артикуляційні порушення: дитину важко зрозуміти, вона спотворює звуки, пропускає склади. Це може бути дислалія (неправильна вимова при нормальному слуху) або дизартрія (порушення через проблеми з нервовою системою).

— Заїкання (логоневроз): збій у ритмі мовлення — дитина повторює склади, зупиняється на півслові.

— Соціальні труднощі у спілкуванні: складно підтримати діалог, зрозуміти емоції співрозмовника, правильно використовувати мову у різних ситуаціях.

— Порушення ковтання (дисфагія): утруднене ковтання, яке може призводити до проблем із харчуванням і навіть диханням.

Методи роботи логопеда та логопеда-дефектолога

Спеціалісти використовують різні методики, залежно від потреб дитини. Серед них:

🔸 Артикуляційна терапія – вправи для правильної вимови звуків.

🔸 Розвиток мовленнєвих навичок – ігри, малюнки, книги, предмети для стимулювання мови.

🔸 Голосова терапія – вправи для зміцнення голосу.

🔸 Когнітивно-комунікативна терапія – завдання для розвитку пам’яті, уваги, мислення.

🔸 Терапія ковтання – стратегії та вправи для безпечного й ефективного ковтання.

Наостанок        

Коли йдеться про розвиток дитини, важливих «дрібниць» не існує.Іноді достатньо кількох занять із логопедом, щоб дитина заговорила чіткіше й впевненіше. В інших випадках потрібна допомога логопеда-дефектолога та всієї команди фахівців.

Головне — не залишати труднощі без уваги. Чим раніше дитина отримає підтримку, тим легше й швидше вона подолає мовленнєві бар’єри.Пам’ятайте: за кожним «р» чи «ш», яке ще не звучить, стоїть великий потенціал вашої дитини. Завдання логопеда — допомогти цьому потенціалу розкритися

Записуйтеся на консультацію логопеда вже зараз: заповнюйте форму на сайті чи телефонуйте за номерами: 044 22 32 120, 066 22 32 120, 068 22 32 120.