Затримка мовлення у дітей зустрічаються все частіше. Як діяти батькам з перших років життя і чи треба звертатись до дитячого невролога, логопеда та інших фахівців розберемось детальніше.
Розлади розвитку мовлення, або дисфазії розвитку, можна умовно розділити на:
Істинна дисфазія, найбільш розповсюджений розлад – наприклад: дитина 2-річного віку, говорить лише декілька слів, або порушена вимова звуків, в той час коли розуміння мови в нормі або вище. Показники розумового розвитку в нормі, дитина емоційно і соціально прекрасно взаємодіє з іншими.
Важка експресивна затримка – коли дитина погано говорить, або не говорить зовсім, однак розуміє мову, в її власній мові майже відсутні приголосні звуки.
Змішана форма затримки – дитина, як правило, говорить мало, а коли говорить, то в більшості випадків є короткі фрази в телеграфному стилі, мова нечітка. У більшості випадків розуміння мови теж страждає.
Атипові форми. Діти не розуміють мову.
Загальна затримка мовлення – діти говорять і розуміють мову інших, але як більш молодші діти. Цей діагноз може бути поставлений з 2,5 років
Аутистичний мутизм – цей синдром спостерігається у дітей, які говорять з великою кількістю ехолалій (повторень) та плутають “я” – “ти”. Такі порушення вносять свій внесок у формування аутистичної поведінки
Порушення мовлення при аутистичних розладах
Розлади розвитку артикуляції
Порушення швидкості мовлення: заїкання, запинання
Інші рідкісні розлади мовлення – обідніння мови, зворотній розвиток мови при аутистичних проявах, селективний мутизм
Досі зустрічається думка, що обстежувати дитину до певного періоду життя не має сенсу. Однак, сьогодні доведено, чим раніше буде визначена причина затримки, тим більш ефективною буде лікування. Обстеження проводиться для того, щоб зрозуміти природу затримки і спрогнозувати подальший мовленнєвий розвиток.
Мова дитини формується з перших місяців життя. Гуління і лепет є першими проявами мовленнєвого розвитку, а перші слова промовляються у віці 9-12 місяців життя. Якщо не має вищенаведених проявів, то такий розвиток повинен насторожувати. В першу чергу треба провести обстеження слуху і звернутись до дитячого невролога.
Лікар визначає сімейно-спадкову природу розладу, зовнішні фактори, що є важливим з точки зору сприяння успішному лікуванню і призначає обстеження: традиційно діагностичні методи (електроенцефалограма (ЕЕГ), комп’ютерна томографія головного мозку (КТ), магнітно резонансна томографія (МРТ). У половини випадків не виявляється яких-небудь причин.
Для вибору лікування велике значення мають аспекти опанування мови, а саме її сприйняття. У багатьох дітей з затримкою мовленнєвого розвитку наявні порушення слухового сприйняття. По цій причині може страждати розуміння мови. Недостатнє розуміння мови впливає як на її зміст мовлення, так і якість.
Затримка мовлення у дитини може бути супутнім проявом неврологічного або нейропсихологічного розладу. Це діти з нейропсихіатричними розладами, такими як синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ), синдром Туретта, депресія, розумова відсталість, шизофренія. Амстердамське товариство по вивченню дисфазії розвитку для направлення до спеціаліста застосовує наступне: дитина, яка у 2 роки не говорить окремі слова, має відхилення у мовленнєвому розвитку, а тому направляється на обстеження.
Іншим показанням для обстеження є наявність атипових форм відставання в психічному розвитку, аутистичні і препсихотичні симптоми, а також труднощі у читанні, якщо в історії дитини є ознаки дисфазії розвитку.
Отже, якщо у дитини є затримка мовленнєвого розвитку і критерії, які вказують на розлади розвитку, то дитина потребує обстеження у дитячого невролога, логопеда та інших фахівців незалежно від віку.
Ваш педіатр