В останні роки завдяки глибокому вивченню фізіологічних механізмів роботи шлунково-кишкового тракту розпізнано багато патологічних станів тонкого кишечника, які призводять до порушення процесів перетравлення та всмоктування їжі у дітей. Такі стани призводять не тільки до запальних захворювань кишечника, але і порушення росту, поганого апетиту, сприяють розвитку та тяжкому перебігу алергічних захворювань.
У дітей основним клінічним проявом хвороб кишечника є рідке випорожнення, що призводить до розвитку синдрому порушеного всмоктування та розладів обміну речовин різного ступеня тяжкості. Причинами виникнення та розвитку діареї у дітей можуть бути різноманітними: інфекції (шигели, сальмонели, ієрсинії, клостридії кампілобактер та ін,) найпростіші (лямблії, амеби та ін.) глисти, недостатність ферментів підшлункової залози, патологія гепатобіліарної системи, га . У дітей раннього віку вагому групу в патології складають тонкокишкові ензімопатії та непереносимість різних продуктів харчування. Ензімопатії пов'язані, перш за все, з дефіцитом ферментів, які беруть участь у перетравленні компонентів їжі. Найчастіше у дітей ензимопатії пов'язані з гідролізом вуглеводів.
Розрізняють первинні та вторинні порушення перетравлення вуглеводів. Первинні є вродженими і зазвичай селективними, тобто пов'язані з дефіцитом будь-якого одного вуглеводу. Вторинні ензімопатії обумовлені гострим або хронічним запальним процесом у шлунково-кишковому тракті та протікають на тлі порушеної морфологічної структури слизової оболонки кишечника.
Найбільш часто зустрічається у дітей серед ензимопатій є лактазна недостатність - порушення розщеплення і засвоєння молочного цукру лактози. Лактазна недостатність, залежно від термінів прояву, буває як уродженою, так і набутою, залежно від виразності – відносною (гіполактазія) або абсолютною (алактазія). Вроджена лактазна недостатність може маніфестувати з перших днів життя і у дорослих, так звана вроджена з пізнім початком.
Серед дорослих лактазна недостатність поширена досить широко. У світі приблизно 70% людей страждають на гіполактазію. За розподілом між статтю стан не має суттєвих відмінностей, проте цікавим є факт, що практично половина жінок з гіполактазією набувають здатності перетравлювати лактозу в період вагітності.
Клінічні прояви лактазної недостатності у дітей раннього віку проявляються проносом, кишковою колікою, здуттям живота, відрижкою, іноді блюванням. Слід враховувати, що тяжкість стану залежить від вираженості недостатності лактази, стану мікробіоценозу кишечника дитини та багатьох інших індивідуальних особливостей кишечника в цілому. При одному і тому ж ступеня лактазної недостатності спостерігається різна вираженість симптомів – розрідженого випорожнення, здуття, кишкового больового синдрому. У дітей часто вторинна лактазна недостатність проявляється на тлі алергічних станів, у тому числі атопічному дерматиті, що обумовлено порушенням становлення мікробіоценозу кишечнику та станом слизової оболонки кишкової стінки.
Діагноз лактазної недостатності у дорослих можна припустити вже при першому опитуванні пацієнта та на підставі клінічних проявів. У дітей раннього віку діагностика більш скрутна у зв'язку з тим, що стан пов'язаний з багатьма патологічними станами кишечника, а також неможливістю застосувати додаткову діагностику.
Додатковими методами діагностики є дієтотерапія (переведення на безлактозну дієту), визначення рН калу (при недостатності він знижений), визначення активності лактази в біоптатах слизової тонкої кишки, навантажувальні лактозні тести, визначення толерантності до лактози після навантаження, дослідження Вивчення. У дітей необхідно диференціювати стан між первинним та вторинним дефіцитом, виключити алергію на коров'яче молоко, синдроми глюкозо-галактозної недостатності, целіакію, дисбактеріоз кишечника. Діти, які перенесли інфекційний процес у кишечнику, мають тимчасову гіполактазію, що за даними наукових джерел протікає до 2-х місяців.
В основі лікування лактазної недостатності у дітей лежить зниження кількості лактози в їжі аж до повного виключення при первинній алактазії. Діти грудного віку, які отримують материнське молоко приймають під час їди препарат, що містить фермент – лактазу. При вторинній лактазній недостатності замісна терапія ферментними препаратами проводиться короткочасно та пов'язана з лікуванням основного захворювання, у тому числі покращення мікробіоценозу кишечника. На ринку України зареєстровано два препарати, що містять фермент лактазу – «Мамолак» та «Коліпрев».
Вторинна лактазна недостатність у дітей є частим патологічним станом на відміну від первинної та пов'язана із захворюваннями кишечника. Диференціювати патологічний стан у дітей раннього віку особливо необхідно вчасно, корекція якого дозволить педіатру підвищити ефективність лікування основного захворювання.
Ваш дитячий лікар.