Захворювання шлунково-кишкового тракту посідають одне з перших місць серед захворювань дитячого віку. В останні роки відзначається тенденція до збільшення числа дітей, які страждають на ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, у тому числі рецидивуючого характеру.
Одним із провідних факторів розвитку ерозивних гастритів та виразкової хвороби є хелікобактерна інфекція. Helicobacter pylori (H. pylori) – одна з найпоширеніших хронічних бактеріальних інфекцій у світі. Вважається, що близько половини населення нашої планети вражені бактерією. У цьому поширеність інфекції у різних регіонах істотно відрізняється. У європейських країнах інфікованість H. pylori за останні роки скоротилася, що пов'язано насамперед із проведенням активної антибактеріальної терапії. В Україні відсутні дані про зараження бактерією, всього 25% хворих, з тих, хто потребує діагностики на наявність H. рylori.
Хелікобактерна інфекція набувається у дитячому віці, приблизно до 10 років, і за відсутності антибактеріальної терапії, як правило, зберігається протягом життя. Більшість людей є безсимптомними носіями, інші реалізують хелікобактерзалежні хвороби: ерозивні гастрити та виразкову хворобу. Варто зазначити, що згідно з декількома широкими дослідженнями вказується на потенційну роль інфекції у виникненні інших захворювань органів травлення, зокрема гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, а також позакишкової патології – залізодефіцитної анемії, затримки росту, ідіопатичної тромбоцитопенічної і пурпури.
У дитячому віці інфікування H. pylori пов'язане з переважним розвитком антрального гастриту та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Виразкова хвороба шлунка в дітей віком зустрічається значно рідше, ніж в дорослих. Успішне лікування H. pylori помітно знижує частоту рецидивів виразки дванадцятипалої кишки у дітей.
За своїми проявами хелікобактерна інфекція неоднозначна: у деяких призводить до розвитку патологічного процесу (гастриту, гастродуоденіту, виразкової хвороби, в інших – тривалий час відсутні будь-які ознаки захворювання. Тяжкість клінічного перебігу гастродуоденальної патології багато в чому залежить від стану місцевої та загальної складу слизу в шлунку та дванадцятипалої кишки, характеру мікрофлори шлунково-кишкового тракту та вірулентності H. рylori, що у свою чергу визначається генетичними особливостями людини.
У лікуванні H. pylori-залежних захворювань, згідно з прийнятими рекомендаціями необхідною є так звана ерадикаційна терапія, що передбачає комплексне застосування комплексу препаратів. Рекомендовані стандартні схеми ерадикації H. pylori включають два протимікробні препарати і інгібітор протонної помпи. З антибактеріальних препаратів широко в педіатрії використовуються амоксицилін та кларитроміцин. Схеми антихелікобактерної терапії у педіатрії зобов'язані забезпечити рівень ерадикації не менше 80% та хорошу переносимість з мінімальним проявом побічних ефектів. Лікування без антибактеріальної терапії призводить до лікування H. pylori приблизно у 40% пацієнтів.
Ефективна ерадикація H. pylori інфекції у дітей становить складне завдання у зв'язку зі швидким формуванням резистентності збудника до антибактеріальних препаратів. Діагностика та терапія інфекції у дитячому віці значно знижують ризик виникнення виразкової хвороби та раку шлунка в майбутньому. Завданням дитячого гастроентеролога є своєчасна діагностика та вибір найбільш щадних схем та оптимальних термінів лікування.
Ваш дитячий лікар