Жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ) – захворювання, яке все частіше зустрічається серед дітей та підлітків. Таке «омолодження» пов'язане з особливостями сучасного харчування, питним режимом та фізичною активністю. Це світова тенденція, зростання хвороби не зменшиться.
Причинними факторами розвитку ЖКХ у дітей є аномалії жовчовивідних шляхів, функціональні розлади біліарного тракту, порушення мікрофлори кишечника, реактивні панкреатопатії. Типово розвиток ЖКХ у дітей з ожирінням та одночасною наявністю дисбактеріозу, запорів. Важливу роль формуванні патології грає сімейна спадковість, за наявності захворювання в найближчих родичів високий ризик розвитку захворювання в дитини.
Харчування – основний причинний чинник у розвитку захворювання.
Є численні докази того, що саме грудне молоко має довічний ефект щодо правильного обміну жирів в організмі дитини, що саме щодо утворення каменів має значення. Доведено, що у дітей, які перебувають на штучному та змішаному вигодовуванні, зростає ризик розвитку захворювань травної системи, у тому числі обміну жирів. У старшому віці важливим є адекватне отримання дитиною харчової клітковини, що міститься у сирих овочах, фруктах, салатах, вінегреті, кашах з круп грубого помелу. Харчова клітковина зберігає колоїдну стабільність жовчі завдяки підвищенню виведення холестерину з кишківника. У дітей із тенденцією до каменеутворення необхідно обмежувати і по можливості виключати продукти з великим вмістом ліпопротеїдів низької щільності, такими є копченості, сосиски, паштети, жирне м'ясо, ковбаси і т.д.
Необхідно у раціоні посилювати рибні продукти, які містять поліненасичені жирні кислоти. Широко використовувати рослинні олії, які добре емульгуються та всмоктуються у кишечнику. Слід пам'ятати, що надмірний вміст білка в раціоні дитини стимулюватиме утворення жовчних кислот і тим самим посилюватиме камнеутворення.
Профілактикою є і дотримання режиму харчування, що передбачає оптимальний і чіткий режим їди, чергування періодів сну та неспання, фізичну активність.
Психоемоційні навантаження, конфлікти в сім'ї також сприяють формуванню та посилюють перебіг ЖКХ. Справа в тому, що дані фактори впливають на скоротливість жовчного міхура та сфінктерного апарату жовчовидільних систем, що формує застій жовчі та початкову доклінічну стадію хвороби – так званий «біліарний сладж».
"Біліарний сладж" складається з дрібних частинок жовчі, проявляється появою неоднорідності вмісту жовчного міхура при ультразвуковому дослідженні. Такий осад є білірубінатовими кальцієвими суспензією і кристалами холестерину. Виявлення кристалів холестерину в жовчі при проведенні мікроскопії жовчі є точним показником передкам'яного стану.
"Біліарний сладж" часто випадково виявляється проблема при плановому УЗ дослідженні органів травлення.
Фізична активність – дуже вагомий фактор у розвитку ЖКХ, і не лише серед дітей. Активні рухи, особливо діафрагмальні, сприяють кращій скоротливості жовчних шляхів. На цьому, зокрема, засновано заходи профілактики захворювань ШКТ у санаторних установах.
Лікування шлунково-кишкового тракту у дітей, особливо на етапі біліарного сладжу є проблемним. Із зареєстрованих та протокольних препаратів можна назвати препарат урсодезоксихолевої кислоти. З медикаментозних препаратів Гліцирам застосовують тривалими курсами, Цетаміфен, який знижує утворення ендогенного холестерину. Але їх застосування має бути обґрунтовано. На основі рослинної сировини (хміль, квасоля, насіння дикої моркви, хвої та ін) застосовують комплексні препарати, які покращують внутрішньопечінковий кровотік та утворення жовчі, посилюють моторику жовчовивідних шляхів. Перевагу сьогодні віддають урсодезоксихолевій кислоті, застосовують фламін, танфлон, холагол та інші жовчогінні препарати. Слід пам'ятати, що, щоб уникнути звикання, кожен жовчогінний препарат призначається на термін не більше 1 місяця. З огляду на жовчогінних препаратів застосовують комплексні препарати вітамінів.
Ефективною профілактичною дією володіють мінеральні води Трускавецька, Моршинська та Миргородська. Їх прийом рекомендується лише у фазі ремісії ЖКХ чи початкових етапах її прояви.
Ваш дитячий лікар