Інфікування вірусом простого герпесу поширене широко, зокрема і у дітей . Існує 2 типи вірусу простого герпесу (ВПГ): ВПГ 1 типу та ВПГ 2 типу. При першому контакті з хворою людиною у дитини розвивається первинна герпетична інфекція.
При повторній появі ознак захворювання ВПГ 1 типу, вірус передається, як правило, через слину і проявляється пухирцевим висипом у ділянці носогубного трикутника. ВПГ 2 типу - це вірус, який передається через статеву систему, інфікування відбувається після початку статевого життя з клінічними проявами у вигляді пухирцевої висипки в області статевих органів. Тим не менш, обидва штами вірусу можуть клінічно виявлятися у будь-якій частині тіла. Віруси простого герпесу можуть вражати шкіру, слизову оболонку рота, легені, печінку, очі, мозок та його оболонки, включаючи енцефаліт та менінгіт з розвитком генералізованої герпетичної інфекції. Такі тяжкі форми захворювання можуть зустрічатися у новонароджених дітей, а також у дітей з первинним або вторинним імунодефіцитом, і вимагають лікування в умовах стаціонару.
Вірус герпесу дуже заразний .Він може передаватися від однієї дитини до іншої або від батька до дитини через прямий контакт із хворим на герпес. Діти можуть бути інфіковані під час пологів під час проходження через родові шляхи. Також можливий розвиток вродженої герпетичної інфекції. Рівень внутрішньоутробного інфікування малюка при первинному генітальному герпесі матері становить до 70%, а при хронічному рецидивному процесі ризик інфікування невисокий і становить до 5%. У той самий час встановлено, що у випадках, коли рецидив хронічного генітального герпесу відзначається наприкінці вагітності, а пологи відбуваються природним шляхом, ризик інтранатального інфікування сягає 50%. При зараженні дитини під час пологів герпетична інфекція може бути небезпечною та загрозливою для життя малюка. Як правило, симптоми розвиваються у перші кілька тижнів життя.
Інкубаційний період герпетичної інфекції становить від 7 до 10 днів. Першими симптомами хвороби у дитини при первинному інфікуванні можуть бути виразки в ротовій порожнині, підвищення температури, збільшення лімфатичних вузлів. Найбільш поширеними симптомами є набухання та почервоніння ясен. У періоди загострення простого герпесу розвиваються поодинокі бульбашки та виразки на губах або навколо рота. У деяких дітей симптоми можуть бути мінімальними, що навіть виникне сумнів, що інфекція присутня.
Після первинного інфікування вірус в організмі залишається персистувати у нервових клітинах у неактивному стані, інфекція переходить у латентну форму, і дитина залишиться носієм вірусу на все життя. Іноді, вірус може активуватися, особливо у періоди лихоманки, втоми, стресу чи впливу сонячних променів, тобто виникає вторинна (рецидивна) герпетична інфекція. Такі загострення часто починаються з поколювання або сверблячки в області губ, де згодом виникають бульбашки та виразки.
Поверхневі інфекції ротової порожнини, як правило, можна лікувати в домашніх умовах.За кілька днів, як правило, герпес піде самостійно.Під час загострення бережіть вашу дитину від вторинного інфікування бульбашок та виразок.
Коли у дитини є герпес, умови повинні бути максимально комфортними. Уникайте продуктів харчування та напоїв, які дратують виразки. Яблучний сік, наприклад, викликає менше роздратування, ніж апельсиновий сік або лимонад, які є більш кислими.
Якщо у вашої дитини вперше розвиваються ознаки герпетичної інфекції, зверніться до педіатра. Майте на увазі, що в більшості випадків герпетична інфекція не викликає серйозних ускладнень. Противірусні засоби можуть прискорити загоєння. Якщо висипання, лихоманка, або роздратування повік або очей розвиваються в перші місяці життя, то до педіатра необхідно звернутися негайно.
Педіатр зазвичай діагностує інфекцію простого герпесу шляхом візуального огляду. Немає необхідності при явній клінічній картині складати лабораторні аналізи для підтвердження діагнозу. У разі прихованої інфекції, симптомів ураження мозку та інших органів необхідно робити лабораторні дослідження для підтвердження діагнозу. Ваш педіатр може призначити противірусні препарати, такі як ацикловір. Тим не менш, більшості дітей із загостренням герпесу не дають ці препарати, тому що вони швидко одужують самостійно. Противірусні препарати можуть бути призначені для новонароджених з герпетичною інфекцією, а також для дітей старшого віку, чия імунна система ослаблена через ВІЛ-інфекцію або лікування раку. Противірусні препарати використовуються найчастіше для лікування генітального герпесу.
Щоб запобігти зараженню вірусом герпесу, ваша дитина повинна уникати контакту з виразками хворого, не допускайте цілування дитини хворими особами. Пам'ятайте, що багато людей матимуть вірус у слині, навіть якщо виразок немає. Не допускайте, щоб ваша дитина ділилася посудом або чашкою з іншими. У більшості випадків ваша дитина може відвідувати школу з активною інфекцією, але якщо вона захворіла вперше, ваш педіатр може порекомендувати залишити її вдома на кілька днів.
Будьте здорові!
Ваш дитячий лікар