Вітряна віспа є найбільш контагіозним інфекційним захворюванням переважно дитячого віку і викликається ДНК-вірусом. Передається захворювання повітряно-краплинним шляхом, причому передається вірус на досить великі відстані. Глобально, на всій земній кулі щорічно реєструється до 100 млн. випадків захворювань на вітряну віспу. Вірус у зовнішньому середовищі нестійкий, численними вірусологічними дослідженнями встановлено його ідентичність з вірусом лишаю, що оперізує.
Найчастіше «вітрянка» реєструється серед дітей шкільного віку, а захворювання протікає доброякісно, лише в одному із 50 випадків спостерігаються ускладнення. У структурі ускладнень першому місці перебувають бактеріальні інфекції, другою – ураження центральної нервової системи. Бактеріальні ускладнення, як правило, спостерігаються у маленьких дітей у вигляді ураження шкіри, суглобів, пневмонії, серед причин частіше виявляється піогенний стрептокок.
Неврологічні ускладнення виявляються, як правило, у старших дітей та дорослих. Загалом, тяжкий та ускладнений перебіг вітряної віспи характерний для пацієнтів старших 14 років та дітей першого року. Джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу, починаючи з останніх 1-2 днів інкубаційного періоду (як правило, до першої висипки) та до 9 дня з моменту появи висипань. У дитячих колективах необхідне накладення карантину з 11-го по 21-й день з моменту контакту. Також джерелом зараження може бути хворий на оперізувальний лишай. Внаслідок того, що вірус вкрай уразливий у зовнішньому середовищі, передачі його через третю особу чи предмети побуту, з якими контактував хворий не відбувається.
Клінічні форми вітряної віспи бувають типовими та атиповими. Типовим проявом є поява висипки на шкірі, яка може супроводжуватися нездужанням та підйомом температури. Висип спочатку має вигляд дрібних папул, які швидко перетворюються на характерну для «вітрянки» пухирцеву висипку. Пухирці мають овальну або круглу форму, в них є прозорий вміст. Атиповими є поодинокі елементи, або ті, які не сягають стадії бульбашки.
Дискусійним питанням серед батьків залишається проблема вакцинації вітряної віспи. Як правило, педіатр чує твердження, що краще перехворіти на вітряну віспу, і досі виникає безліч питань у випадку якщо в сім'ї, де був контакт з вітряною віспою є ще й немовля, або мама чекає майбутнього малюка. З 1980 року у всьому світі проти вітряної віспи використовується жива ослаблена вакцина – Варілрікс.
У національному календарі профілактичних щеплень України вакцинація проти вірусу вітряної віспи рекомендується дітям від 12 місяців до 12 років одноразово. При вакцинації дітей 13 років і старших – дворазово з 4-тижневою перервою. Вакцинація рекомендована пацієнтам, які не хворіли на це захворювання, дітям при вступі до школи, співробітникам системи охорони здоров'я та освіти, які мають великий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу. У показаннях клінічних досліджень є дані про те, що більшість тих, хто пройшов вакцинування, які пізніше контактували з хворими, або не захворіли або перенесли хворобу в легкій формі.
У питанні вакцинації Варілріксом батьки турбуються, перш за все, реакцією на вакцинацію, оскільки в нашій країні немає її широкого застосування. На досвіді проведення вакцинації пацієнтів дитячого центру «Педіатр і Я» можна говорити про хорошу переносимість та низьку реактогенність вакцини. Слід пам'ятати, що інфікування вірусом у старшому віці обумовлено порушенням фонової імунологічної реактивності організму, джерелом зараження може стати хворий на оперізувальний лишаєм і існує сумнівний, але зворотний взаємозв'язок. У сучасних умовах вакцинація вітряної віспи дітей є грамотним та безпечним підходом, немає необхідності допускати зараження вірусом, якщо існує захист.
Ваш дитячий лікар
Comments