Розвиток дитини і її поведінка тісно пов’язані між собою. З поширенням знань про дорослішання людини, усе більше вживається термін “нормальний розвиток дитини” та “атиповий розвиток”. Такий розподіл з медичної точки зору визначають при спостереженні педіатр та дитячий невролог.
Розвиток дитини відбувається під постійним впливом факторів зовнішнього середовища, які взаємодіють між собою. Він забезпечує соціальну й емоційну складові її життя і, як правило, включає розвиток в чотирьох сферах:
моторики (рухливість дитини, мілка моторика);
мови й мовленнєвого спілкування;
соціально-емоційний розвиток;
розумовий (когнітивний) розвиток.
Типовий розвиток характеризується основними принципами, які оцінює педіатр, спостерігаючи за дитиною. Якщо є певні побоювання, то проводяться стандартизовані скринінгові тести та дитина направляється до дитячого невролога. А якщо наявні порушення, то проводяться діагностичні й лабораторні, метаболічні, генетичні тести, а також консультації спеціалістів: дитячого психіатра, генетика, психолога.
Що ж таке нормальний або типовий розвиток?
Нормальний розвиток дитини відповідає певним фізіологічним стандартам, які змінюються в залежності від віку. Однак, в останній час збільшується кількість дітей з атиповим розвитком. Частими проблемами порушення розвитку є загальна затримка розвитку, затримка мови й мовлення, дефіцит уваги, аутизм, розумова відсталість, дитячий церебральний параліч, певні порушення здатності до навчання.
Прояви атипового розвитку дитини коливаються в різних межах, і залежать від віку дитини, наявності затримки моторики в ранньому дитинстві й труднощами в навчанні у школярів.
Регулярне спостереження й періодичний скринінг допомагають педіатру та дитячому неврологу виявити конкретні області, які викликають занепокоєння у відношенні розвитку і поведінки, та вказують на необхідність певного психологічного, медичного або лабораторного обстеження.
За статистикою останніх років збільшується кількість дітей з атиповим розвитком. Серед найпоширеніших порушень розвитку є загальна затримка розвитку, затримка мовлення, дефіцит уваги, аутизм та багато інших. У цій статті ми допоможемо зрозуміти, що ж таке атиповий розвиток і це впливає на життя дитини.
Існують такі форми атипового розвитку дитини:
затримка розвитку – це значне відставання в одній або декількох областях розвитку у порівнянні із дітьми, які нормально розвиваються;
відхилення в розвитку – це коли дитина досягла певного результату, однак цей результат не входить в певну послідовність розвитку;
дисоціація – коли одні навики розвитку занадто високі, а інші менше розвиваються;
регрес – коли навики з’являються, а потім втрачаються.
Прояви атипового розвитку бувають різними. Вони залежать від генетичних чинників, а також вікових. Наприклад, у дитини можуть бути мовленнєві порушення, порушення вимови також дитина може мати проблеми з соціалізацією. Також діти з проблемами розвитку можуть відчувати дефіцит уваги, бути гіперактивними або імпульсивними. Не обов’язково, що дитина із затримкою розвитку матиме всі перелічені симптоми. Проте кожен з них є важливим сигналом.
У процесі розвитку дитини треба бути дуже уважними, аби помітити відхилення й одразу звертатися до таких спеціалістів як дитячий невролог, психолог. . Чим швидше спеціалісти: корекційний психолог, логопед-дефектолог, спеціаліст з сенсорної інтеграції, реабілітолог почнуть працювати з малюком, тим більше в них можливостей допомогти.
Ваш педіатр