Діти перших років життя найчастіше схильні до порушень прийому їжі, що виявляється у труднощах при вигодовуванні грудним молоком або прийомі іншої їжі. Розлади прийому можуть зустрічатися як самостійно, тобто не пов'язано з будь-яким захворюванням, так і бути індикаторами широкого спектра патології в ранньому дитинстві: хвороб нервової системи, серцево-судинної, органів дихання, шлунково-кишкового тракту, порушень обміну речовин.
З перших місяців життя у малюка формується харчова поведінка, яка тісно пов'язана із контактом мати-дитя. У зв'язку з цим виділяють два критичні періоди, коли дитина має найбільш тісний зв'язок з мамою. Першим періодом є перші години та дні життя дитини, другим – період 8-9 місяців життя. Прихильність у перші години життя обумовлена фізіологічними причинами, чим обґрунтовано обов'язкове докладання дитини до матері протягом не менше 24 перших годин життя немовляти.
Період 8-9 місяців визначається складними психофізіологічними процесами, що проявляється появою в цьому періоді остраху контакту з чужими людьми, настороженості до них, почуття незахищеності. Цей період збігається з введенням нової їжі, що, отже, може частіше формувати розлади прийому їжі.
Батьки можуть насильно примушувати до їди, тоді як малюк відмовляється від неї.
Відмовою від їжі слід називати стан, якщо: є тривала відмова від їжі протягом 1 місяця і більше, відсутні очевидні інші причини відмови, початок розладу у дитини раніше 2 років життя і до 6 років. Такі критерії розроблені фахівцями закордонних клінік, їх використання допомагає педіатрам у практичній роботі.
Причинами порушення харчової поведінки у грудному віці можуть бути: неправильний тип годівлі (нічні годування під час сну, годування за часом, тривалі годування більше години). У таких випадках відбувається насичення дитини та не враховуються індивідуальні потреби, коли малюк сам повинен визначати частоту та кількість з'їденої їжі. До симптомів розладів харчування, не пов'язаних з будь-яким захворюванням відносяться блювання, що виникає при вигляді їжі, відригування їжі з наступним її жуванням, постійне поїдання неїстівних речовин та дитяча, так звана інфантильна анорексія. Дитяча анорексія - це стан відмови від їжі, вибірковість в їжі або постійне недоїдання. Дитина відвертається від їжі, не відкриває рота, віддає перевагу дорослій їжі, випльовує їжу. Такі стани найчастіше пов'язані з психологічними конфліктами в сім'ї, сімейними змінами, порушеннями догляду, госпіталізацією в стаціонар і так далі.
Корекція розладів харчування передбачає припинення "неправильного годування". Необхідно поважати відмову дитини від їжі або відсутність інтересу до їжі, оскільки це єдине, ніж дитина може маніпулювати дорослими. При відмові від їжі м'яко запропонувати одноразово, у разі повторної відмови - наступний прийом їжі пропонувати не раніше ніж через 3 години або коли дитина зголодніє. Звичні обсяги їжі, якими батькам вдавалося нагодувати дитину в таких випадках зменшуватись, що не повинно лякати батьків. При відмові від ложки необхідно продовжувати їжу через пляшечку ще протягом місяця. Давати таку консистенцію їжі, яка подобається дитині і не лякатися, якщо малюк відмовляється від твердої їжі. При постійному відригуванні та жуванні їжі треба звернути увагу на коло людей, які знаходяться з дитиною, збільшити увагу мами і т.д.
Розлади, що тривало протікають, тягнуть за собою недостатність харчування, яка в дитячому віці розвивається найбільш швидко. Корекція живлення передбачає нутритивну підтримку та індивідуальний добір живлення. Якщо дитина відмовляється від їжі та обсяг споживаної їжі низький, то вводяться догодовування сумішшю або підбирається більш калорійна суміш. При порушенні всмоктування призначаються лікувальні суміші, збагачені середньоланцюжковими тригліцеридами, полімерами глюкози. Рекомендовано підбір їжі відповідно до смакових уподобань.
Таким чином, розлади харчування малюків у сучасних умовах часто причина недостатності харчування, що тягне за собою порушення психофізичного розвитку. За винятком органічних захворювань корекція порушень їжі повинна проводитися дієтологом і психологом при чіткій взаємодії з батьками.
Ваш дитячий лікар