Харчова алергія як один з поширених алергічних станів у дітей раннього віку проявляється, в першу чергу, симптомами з боку травної системи. Шлунково-кишковий тракт – це важливе джерело імунних клітин в організмі, тому система ШКТ виконує подвійну функцію – відбір основних корисних речовин для зростання та розвитку організму дитини та попередження розвитку патологічних імунних реакцій до білків їжі.
Близько половини батьків відзначають у своїх дітей «ненормальну» реакцію на продукти харчування та пов'язують це з алергією. Варто зауважити, що справжньої харчової алергії не так вже й багато, а патологічні реакції на продукти харчування поділяються на харчову непереносимість та справжню алергію. Розрізнити обидва стани на їжу незважаючи на розвиток лабораторної діагностики та в цілому медицини досі є важким завданням. У цілому нині, харчова алергія характеризується розвитком імунних реакцій в організмі, а непереносимість пов'язані з труднощами перетравлення і всмоктування окремих компонентів їжі за відсутності розвитку імунних реакцій. На жаль, немає жодних специфічних симптомів пов'язаних з даними станами, а лабораторна діагностика має певні обмеження і низьку достовірність.
Найчастішими продуктами, які викликають реакцію їжу в дітей віком є яйця, молоко, горіхи, риба, курка, пшениця. Коров'яче молоко визначаться як один із головних причинних факторів як харчової алергії так і непереносимості у дітей раннього віку. З ним пов'язують такі захворювання, як лактазна недостатність, алергія до білка коров'ячого молока та прості побічні реакції, пов'язані з прийомом великої кількості молока. Загальними проявами при цьому з боку шлунково-кишкового тракту є розлади випорожнень, блювання і відрижка, здуття живота, колікоподібні болі, домішка крові в калі. Рідкісними і важкими бувають кропив'янка та ангіоневротичний набряк. Частими проявами харчової алергії в дітей віком раннього віку, особливо грудного, є наявність крові у калі. Більшість таких дітей перебувають на грудному вигодовуванні. Вважається, що чужорідні білки, наприклад коров'ячого молока, які вживаються матір'ю, надходять у грудне молоко і викликають у дитини алергічний процес. Імунні реакції викликають ураження слизової оболонки кишечника і поява крові в калі.
Відповідно до сучасних уявлень діагностика харчової алергії заснована на аналізі даних анамнезу, оцінці клінічних проявів, результатах алергологічного обстеження (дослідження рівня загального імуноглобуліну Е, специфічних імуноглобулінів Е на певні продукти), провокаційних тестах, дослідженні лактазної непереносимості. Незважаючи на наявність лабораторних методів, найважливіше значення має клінічне обстеження дитини, насамперед – збір анамнезу. Виявлення наявності зв'язку клінічної симптоматики із вживанням певного продукту має найважливіше значення. У складних випадках неоціненну допомогу надає ведення харчового щоденника. Однак у випадках хронічного перебігу захворювання встановити причинно-значущий продукт на підставі даних анамнезу можливо лише у 25-40% випадків.
Проаналізувавши алергоанамнез та особливості клінічної картини лікар може зробити висновок про можливі причинно-значущі аллергени, які беруть участь у розвитку захворювання. Методи дослідження рівня специфічних IgE у сироватці крові дають не більше 10% хибно-позитивних результатів по відношенню до основних аллергенів – білку коров'ячого молока, курячого яйця та арахісу. До білка сої та пшениці такі результати можуть досягати 50% та 25% відповідно. Шкірні проби визначаються недостатньо ефективними для діагностики харчової алергії. Точність цього методу діагностики за даними різних авторів становить близько 50%, при цьому негативний результат шкірних проб не виключає діагнозу харчової алергії.
Головним у батьків залишається питання зменшення ризику розвитку харчової алергії у дітей при введенні більш пізніх прикормів, тобто після 4-6 місяців життя. Ця проблема залишається до кінця не вирішеною та відносно маловивченою. Доведено ефективність пізнішого додавання твердої їжі до раціону дитини з обтяженим по атопічному дерматиту сімейним анамнезом, проте переконливих даних на користь зниження проявів харчової алергії в даному випадку немає.
Алергічні реакції у травній системі у дітей мають тяжчий перебіг, ніж у дорослих. Це з недостатньою зрілістю травного тракту. Залишається високою питома вага діагностичних помилок при виявленні харчової алергії, оскільки немає специфічних гастроінтестинальних симптомів. Часто таких дітей лікують від кишкових інфекцій, підвищуючи тим самим рівень сенсибілізації до різних лікарських препаратів, збіднюють раціон дитини необхідними для зростання та розвитку дитини поживними речовинами. Такі діти часто бувають дефіцитні по відношенню до білка, кальцію, магнію, цинку та інших мікро- та макроелементів.
Найбільш важливою складовою лікування дітей із гастроінтестинальними проявами харчової алергії є дієтотерапія. Правильно підібране харчування дозволяє знизити антигенне завантаження на організм дитини. Лікувальне харчування дітей перших років життя, які страждають на харчову алергію підбирається індивідуально виходячи з проявів алергії, харчового статусу дитини, індивідуальних смакових уподобань, функціонального стану травної системи.
Ваш дитячий лікар