Алергічні реакції у дітей збільшуються з кожним роком та мають широке поширення. За статистикою, до 10% дітей у ранньому дитячому віці страждають на харчову алергію, збільшилася кількість дітей з гострими проявами захворювання та необхідністю до госпіталізації.
Харчова алергія, як і будь-яка алергічна реакція має прояви 2 типів: негайного і уповільненого. До негайного типу реакцій відносяться кропив'янка, свербіж, набряк. Такі стани розвиваються зазвичай протягом декількох хвилин після їди і є потенційно небезпечними для життя. У разі реакцій уповільненого типу тривале накопичення певних продуктів призводить до проявів алергії в часі, як правило, протягом декількох місяців. У дітей раннього віку, одним з найбільш поширених алергенів є молочний білок, який викликає хронічні симптоми, такі як екзема, рефлюкс, колики і рідкий стілець.
Харчову алергію як реакцію уповільненого типу в практиці складно діагностувати, тому що може бути відсутній очевидний зв'язок із прийомом продукту. Крім того, харчова алергія часто з'являється у дітей без ознак алергії на шкірі. Консультація педіатра або дитячого алерголога орієнтована на з'ясування алерген-причинного фактора у житті дитини. Лікар ставить такі питання, що визначають харчову алергію у дитини чи непереносимість продукту, і основі відповідей визначається які відповідні аналізи чи тести необхідно пройти для діагностики захворювання.
При підозрі на реакцію негайного типу, яка зазвичай викликається молоком, яйцями, арахісом та іншими горіхами проводяться прик-тести та визначаються специфічні IgE (імуноглобуліну Е) у сироватці крові. У разі реакцій уповільненого типу, широко рекомендованим є виняток певної їжі, яка, на думку мами та лікаря, є причинною протягом декількох тижнів і потім знову повернутися до продукту. Проведення прикладів у разі харчової алергії не завжди може бути діагностично цінним і залишається на розсуд лікаря.
Харчові реакції не варто плутати з харчовою непереносимістю, за якої не зачіпається імунна система організму. Харчовою непереносимістю називається несприятлива реакція на конкретний харчовий продукт чи інгредієнт, що виникає щоразу, коли їжа потрапляє у організм. Харчова непереносимість виникає, коли організм неспроможний впоратися з певним продуктом, зазвичай, оскільки знижена чи відсутня секреція ферменту необхідного його засвоєння.
Однією з найпоширеніших в дітей віком є непереносимість коров'ячого молока, у якому міститься певний вид цукру, званий лактозою. У разі відсутності ферменту лактази в організмі не розщеплюється молочний цукор на простіші форми, які повинні всмоктуватися в кров. Якщо у дитини непереносимість лактози вона може відчувати такі симптоми, як здуття та біль у животі, а також мати рідкий випорожнення після прийому молочних продуктів.
Найбільш поширеним методом діагностики непереносимості лактози є виняток тих продуктів, які містять лактозу. Якщо є сумніви та підозри, то потрібне тестування. Найбільш поширеним є водневий дихальний тест. Мається на увазі прийом лактози через рот і вимірювання водню в повітрі, що видихається, протягом наступних двох годин. Якщо визначається підвищений рівень водню – отже всмоктування лактози знижено і тест вважається позитивним. Пряме визначення активності лактази є найбільш достовірним методом діагностики у разі визначення вроджених форм захворювання та визначається шляхом вимірювання ферменту в слизовій оболонці кишечника, яка береться при ендоскопії.
Ваш дитячий лікар