Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту зачіпають мільйони людей різного віку, у тому числі й дітей. Широко поширеною проблемою у дитячому віці є функціональна диспепсія (ФД). Її поширеність становить від 3% до 30% серед дітей. ФД істотно впливає якість життя дитини та формування її поведінки.
Функціональною диспепсією називають комплекс порушень, таких як болі та відчуття печіння у верхній частині живота, почуття переповнення в епігастрії після їжі та раннє насичення. Симптом диспепсії у дітей включає постійні або періодичні болі та дискомфорт у верхній частині живота. пов'язаний зі швидким насиченням після невеликої кількості з'їденого, здуттям, відрижкою, нудотою, блюванням, відрижкою, втратою апетиту або відмовою від їжі.
Функціональна диспепсія визначається порушеннями, які не пов'язані з органічними причинами ураження шлунково-кишкового тракту включає:
Стійкий або рецидивуючий біль або дискомфорт у верхній частині живота (вище за пупок);
відсутність зв'язку симптомів диспепсії з актом дефекації, змінами частоти або консистенції випорожнень;
Відсутність ознак запалення шлунково-кишкового тракту або зв'язку з анатомічними та обмінними процесами, пухлинним процесом.
Симптоми будь-яких шлунково-кишкових розладів можуть бути викликані або органічною причиною (порушення структури органу) або функціональною.
Органічне захворювання у пацієнта необхідно виключати у разі таких ознак:
Ранній вік (менше 5 років)
Підвищення температури, втрата ваги, або уповільнення зростання
Домішка крові у блювотних масах
Біль, що пробуджує дитину
Супутні болі в спині, плечах та руках
Біль при сечовипусканні
Кров у сечі
Запальні зміни у періанальній області
Кров у стільці
Змінені скринінгові (загальнодоступні) лабораторні аналізи
Патологічний сімейний анамнез, який свідчить про запальні захворювання кишечника чи виразкову хворобу у ній.
Отже, для встановлення діагнозу ФД необхідно виключити запальний процес шлунково-кишкового тракту; порушення моторики; недостатність підшлункової залози, розлади роботи жовчовивідних шляхів; психічні захворювання.
Причини функціональної диспепсії до кінця не з'ясовані з порушенням моторики шлунково-кишкового тракту. Значну роль мають патологічна нервова чутливість і психосоціальні фактори. Чи ці порушення симптоми диспепсії не до кінця зрозуміло, однак повільне спорожнення шлунку, або зворотне повернення їжі з дванадцятипалої кишки в шлунок можуть мати важливе значення.
Немає і чітких діагностичних маркерів для постановки діагнозу функціональної диспепсії. харчуванні, психологічних та соціальних факторах.
Детальні відомості можуть розкрити зв'язок між симптомами розладу та порушенням звичного харчування дитини, проблемами у дитячому колективі, активністю дитини чи напругою її емоційної сфери. Часто буває корисно для дитини та батьків вести щоденник симптомів хвороби з докладним описом часу та локалізації розвитку дискомфорту, інтенсивності та характеру болю чи дискомфорту, часу прийому їжі, складу страв, повсякденної активності, характеру випорожнень.
Велика різноманітність думок залишається серед лікарів щодо обсягу діагностичних тестів для виключення ФД, у разі навіть якщо велика кількість симптомів вказує на функціональну причину диспепсії.
Діагностичні дослідження повинні бути індивідуалізовані відповідно до інформації, отриманої під час анамнезу та фізичного обстеження дитини. Ендоскопічне дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту не обов'язкове. Ендоскопічне дослідження при патологічних ознаках дозволяє виявити виразки або запалення слизової верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Якщо при проведенні ендоскопії патології не виявлено, дослідження може допомогти для моніторингу кислотного рефлюксу (зворотного потоку вмісту шлунку в стравохід). Необхідними, як правило, є рутинні дослідження крові та сечі.
УЗД черевної порожнини не є необхідною процедурою у дітей за винятком ФД. Іноді потрібне проведення рентген-дослідження шлунково-кишкового тракту для виключення анатомічних дефектів, таких як мальротація (неправильне положення кишечника в черевній порожнині), термінальний ілеїт (хвороба Крона) та інших обструктивних або запальних уражень.
Мета лікування функціональної диспепсії у тому, щоб забезпечити усунення чи полегшення симптомів. Проводиться корекція харчування, за винятком жирної, газоутворюючої, гострої їжі. Застосовуються лікарські препарати, що впливають на моторику та секрецію слизової оболонки: прокінетики, седативні, Н2-блокатори та інгібітори протонної помпи. Значною залишається частина дітей, які можуть мати поведінкову чи психологічну основу прояви функціональної диспепсії. У разі застосовуються методи релаксації, психотерапії, зниження стресу та інші.
Ваш дитячий лікар