Карієс є найпоширенішою педіатричною хворобою у всьому світі. За статистикою ураження молочних зубів у дітей віком від 2-х до 11 років зустрічається у 45%, постійних зубів у підлітків – у 60%. Цифри вагомі. Незважаючи на велику кількість зусиль у боротьбі з карієсом зосереджених на рівні зубів (фторування або застосування герметиків) захворювання залишається одним із актуальних.
Карієс є хворобою, у виникненні якої практично рівнозначну роль грають харчування, стан мікрофлори ротової порожнини та її захисні фактори, включаючи слину. Механізм розвитку ушкодження зуба простий: бактерії вступаючи у взаємодію Космосу з вуглеводами призводять до синтезу молочної кислоти, що у свою чергу руйнує емаль зуба. Головним інфекційним винуватцем виступає грампозитивний вид стрептокока (Streptococcus mutans). Нові дані дещо змінили бактеріальну роль і показали, що стрептокок не єдиний винуватець зубного нальоту, є ширший спектр кислотоутворюючих мікроорганізмів у ротовій порожнині. Це пояснює погіршення стану ротової порожнини у дітей з аденоїдитами, синуситами, що затягнулися, і поява на ринку пробіотиків і ополіскувачів для ротової порожнини.
Підтримує захисний бар'єр ротової порожнини слина, за її низькому змісті ймовірність розвитку карієсу в рази вище.
Особливо важливим для стоматологічного здоров'я дитини залишається харчування. У ряді робіт показано, що недостатнє вживання білків та низька калорійність їжі у дитячому віці сприяють карієсу. Велике значення у розвитку здоров'я ротової порожнини сьогодні приділяється кальцію, вітаміну Д та фтору, які виконують особливу роль у мінералізації зубів та добробуті емалі. У зв'язку з цими постулатами, варто наголосити на якості питної води в раціоні дитини. За останніми науковими публікаціями, всмоктування мікроелементів із води, зокрема кальцію, не поступається всмоктуванню з продуктів харчування, зокрема молока. Про це треба пам'ятати, коли ми співаємо дітей питною дитячою водою до шкільного віку. Вода повинна мати середній рівень мінералізації, тобто не бути дефіцитною за основними мікроелементами, включаючи фтор. Близько 60-65% фтору потрапляє в організм через питну воду, і менше через їжу. Підтримувати баланс фтору в організмі можна за допомогою продуктів харчування. Якщо у воді цього компонента недостатньо, то слід правильно скоригувати свій раціон з продуктів, що містять фтор, а саме морепродуктів, овочів і фруктів (найбільш багаті картопля, яблука, грейпфрут), круп (вівсянка, рис, гречка).
Незважаючи на досягнення в галузі вивчення впливу їжі на зміцнення здоров'я та профілактику захворювань, ми маємо мало відомостей про продукти, які сприяють благополуччю порожнини рота. Найбільш руйнівною вважається вуглеводна їжа, яка підвищуючи кислотне середовище в роті сприяє пошкодженню зуба.
Найбільший потенціал у розвитку карієсу мають солодощі, зокрема сахароза, потім крохмалисті речовини. Мед такий самий каріогенний, як і сахароза.
Метаболізм частинок крохмалю може призводити до тривалого кислого середовища, особливо на схильних до карієсу ділянках. Більшість продуктів, що містять крохмаль, містять сахарозу та інші цукру, що обумовлює велику каріогенність такої їжі. Каріогенність їжі залежить не тільки від типу та кількості вуглеводів, але й від здатності їжі затримуватись на зубах та частоті харчування. Крохмалисті речовини здатні довго затримуватися на зубах, тому в сукупності з солодощами є найбільш агресивними по відношенню до зубів. Безперечно, чутливість кожного з нас до карієсу залежить від індивідуальних генетично обумовлених особливостей обміну. Однак, враховуючи той факт, що харчова промисловість сьогодні націлена в більшості випадків на смакові та енергетичні характеристики продуктів, руйнівна їх дія буде активною навіть у генетично здорових щодо зубів дітей та дорослих.
Питання щодо молочної їжі у малюків актуальне також. Першопричиною раннього карієсу є тривале перебування молока та молочних сумішей у роті дитини. Таке часто відбувається, якщо пляшечка дається під час сну. У період сну у дитини знижується кількість слини, молоко утримується довше у роті і виникає руйнація незрілої емалі. Дані вказують, що суміші є більш руйнівними, ніж коров'яче молоко. Більш агресивним виступає молоко, яке випускає промисловість зі смаковими добавками та солодощами. Зараз на прилавках таке молоко стало дуже модним, варто задуматися про необхідність вживання такої їжі, вона за дією нічим не поступається сокам та солодким напоям. Батьки повинні наполегливо заохочувати використання простого молока і перешкоджати використанню будь-якого каріозного напою, який шкідливо впливає на зуби.
Деякі продукти з високим складом білка, зокрема яйця, горіхи, м'ясо, твердий сир не знижують кислотність у роті і тому мають захисний ефект щодо карієсу. Можливо, у цьому випадку відіграють роль жири, високий рівень кальцію та фосфору в продуктах, що стимулює утворення лужної слини.
Часте питання ставлять батьки щодо шкідливої дії питних антибіотиків. Так, дійсно, багато антибіотиків представляють високу концентрацію цукрів, високо титровану кислотність, рН нижче критичного значення і високу в'язкість, які можна розглядати як фактори ризику для карієсу та ерозії зубів при частому вживанні.
І насамкінець, чи можна використовувати жувальну гумку у дітей з метою профілактики карієсу. Так, звичайно, у разі жування гумки з ксилітом або сорбітом, особливо після солодкого, слина олужнюється, що доведено численними дослідженнями.
Бережіть стоматологічне здоров'я ваших дітей!
Ваш дитячий лікар