top of page

Дисплазія: ортопедичні захворювання у дітей грудного віку

дисплазія

Частими захворюваннями кістково-м'язової системи у дітей грудного віку є дисплазія кульшових суглобів, кривошия та клишоногість.


Поняття дисплазія кульшового суглоба включає недорозвинення всіх елементів кульшового суглоба (впадини, головки стегна, суглобової капсули, зв'язок і м'язів).


Дисплазія кульшового суглоба зустрічається в 16-21 випадку на 1000 новонароджених. У Європі це захворювання зустрічається у 13 разів частіше, ніж в Америці. А в країнах Африки та Індокитаю практично немає.


Дівчатка хворіють частіше, ніж хлопчики у 3-6 разів. Нерідко процес двосторонній. Лівий суглоб уражається найчастіше правого. У дітей від першої вагітності уроджений вивих зустрічається вдвічі частіше. Діагноз дисплазії кульшового суглоба слід ставити вже в пологовому будинку. При першому огляді дитини слід зважати на несприятливі фактори анамнезу: спадковість, сідничне передлежання, аномалії матки, патологія вагітності.


Основні ранні клінічні симптоми дисплазії стегна у новонароджених та грудних дітей:


  1. Обмеження пасивного розведення зігнутих під прямим кутом у тазостегнових та колінних суглобах ніг у новонародженого.

  2. Асиметрія складок шкіри на стегні, асиметрія сідничних складок.

  3. Укорочення нижньої кінцівки.

  4. Зовнішня ротація кінцівки, особливо помітна при односторонній дисплазії.


При підозрі на дисплазію рекомендується провести ультразвукове дослідження кульшового суглоба. Але золотим стандартом діагностики дисплазії залишається рентгенографія, яка проводиться після 3 місяців.


З профілактичною метою та дітям з підозрою на дисплазію кульшових суглобів, до остаточного встановлення діагнозу, можна призначити широке сповивання. Після встановлення діагнозу дисплазії показано лікування у пристроях, що відводять (при відведенні в тазостегновому суглобі головка стегна центрується у вертлужній западині і формується недорозвинений дах западини). Тривалість фіксації ніжок контролюється ультрасонографією та рентгенологічно.


У комплекс лікування дисплазії входить масаж ніжок, лікувальна фізкультура (вправа з розведення ніжок та ін.), фізиотерапевтичні методи (електрофорез з кальцію хлоридом, вітаміном С та ін.).


Вроджена клишоногість - вроджена аномалія розвитку кінцівки, пов'язана зі змінами на рівні гомілковостопного, Шопарова і Лісфранкова суглобів, що призводить до виражених функціональних порушень нижньої.


Косолапість - одна з найбільш поширених вроджених вад. У середньому частота вродженої клишоногості у світі становить 1 на 1000 новонароджених. Вроджена клишоногість - це деформація, що формується в процесі розвитку: Стопа плода, що нормально розвивається, стає клишоногою десь на третьому місяці внутрішньоутробного розвитку. Етіологічні чинники, що призводять до формування деформації, продовжують діяти протягом кількох років після народження дитини, чим пояснюються рецидиви після лікування.


Консервативне лікування вродженої клишоногості починають з моменту встановлення діагнозу, тобто з перших днів життя дитини. Чим раніше розпочато лікування, тим кращий результат.


Лікування включає накладання етапних гіпсових пов'язок при поступовій мануальній корекції (редресируюча гімнастика) наявної деформації.


Редресація має бути спрямована на усунення основних компонентів деформації: адукції, супінації та підошовної флексії (еквінуса) у порядку здійсненого перерахування. В даний час використовується консервативний метод лікування по Понсеті, який у більшості випадків дає позитивний, стійкий результат.


Під вродженою м'язовою кривошиєю слід розуміти стійке укорочення укорочення грудино-ключично-соскоподібного м'яза, зумовлене його недорозвиненням, а також травмою в перинатальному періоді, що супроводжується нахилом голови та обмеженням рухливості в шийному відділі хребта, а у важких випадках – деформацією черепа, хребет.


Серед вродженої патології опорно-рухового апарату ВМК становить 12,4 %, посідаючи третє місце після вродженого вивиху стегна та вродженої клишоногості.


Лікування кривошиї:


Провідна роль належить консервативному лікуванню з виявлення симптомів захворювання. Комплексне та послідовне лікування дозволяє відновити форму та функцію м'язу у 74 – 82 % хворих. У консервативне лікування входять рересації, масаж шиї та фізіотерапевтичні процедури.


Хірургічне лікування показано за наявності клінічних ознак кривошиї після досягнення хворим віком 1 – 2 років. Оптимальний вік для операції - 5-7 років (перед першим "поштовхом зростання", до появи вираженої асиметрії лицевого скелета).


Оцінка розвитку кістково-м'язової системи є важливим моментом у фізичному розвитку дитини. При найменшій підозрі педіатром на патологію опорно-рухового апарату дитина має бути оглянута дитячим ортопедом.


Ваш дитячий лікар

bottom of page